Цього тижня відбулась презентація проєкту “Незалежно / Вихід”, який було присвячено до 30-річчя незалежності України. Цей проєкт було реалізовано за участі стрітартистів у партнерстві з Львівською міською радою, Палацом Хоткевича, офісом “Львів - місто літератури ЮНЕСКО”, Громадською організацією “Львівський культурний центр”, та ініціативою “Підзамче.Нарешті”. Подія пройшла у виставковому просторі Палацу Хоткевича "ХотАртХол", який став медіативним майданчиком для реалізації ініціативи, з'єднавши між собою усіх дієвців культури.

Виставковий проєкт “Незалежно / Вихід” став рефлексією одинадцятьох художників, однолітків незалежності України на соціальну, політичну та екологічну ситуацію в нашій країні. В ілюстраціях митці продемонстрували розуміння власної свободи і свій погляд на незалежність.Зважаючи на співпрацю у такому широкому форматі, презентація відбулася у вигляді розмови між учасниками проєкту про те, чи можливий міжінституційний діалог між різними спільнотами — професійним середовищем, органами влади та громадою у створенні спільного культурного простору.

Співзасновниками вуличної галереї у Львові у 2015 році стали чотири митці із об’єднання “Kickit Art Studio”. Один із художників, Віталій Грех (творчий псевдонім Dilkone), під час розмови поділився спогадами про те, як виникла Львівська вулична галерея на Замарстинівській:

“Один художник може працювати з певним видом діяльності, але щоб створювати великі проєкти, ми об’єдналися у 2012 році. Перший мурал ми створили на вулиці Заводській, 31, на території колишнього заводу РЕМА. Тоді ми почали розглядати район Підзамче як майданчик з шаленим потенціалом. Тому що саме тут, на відміну від центру Львова, наші малюнки виглядають контрастно. У нас почалась історія із “ZAVODом” (простір арт-експериментів на території колишнього заводу РЕМА на Підзамчі, — прим.).  Ми почали думати, як зробити більше мистецької активності в цьому районі. Вулиця Замарстинівська якраз для цього підійшла. Тоді ми подалися на Хакатон громадських ініціатив, який став першим донором для Львівської вуличної галереї. Ми вибрали стіну Львівводоканалу для творчості і почали думати про формат. Вийшло так, що на стіні знаходилась реклама продажу килимів, яка була у формі квадрату. Коли рекламу зняли, сформувалася чиста квадратна рамка. Це було хорошою ідеєю для концепції, адже до робіт вуличної галереї можна було б підходити як до цілісної експозиції. Так і виник формат, за якого усі художники, які творитимуть у цьому просторі, малюватимуть у чітких межах із заданою темою”. 

За словами Віталія Греха, вулична галереї на Замарстинівській, 29, стала саме експозиційною галереєю, де у певні часові проміжки змінюються роботи. Для класичних художників це незвично, адже їхні роботи знищуються і на них нашаровуються зверху інші роботи, але для художників, які працюють в публічному просторі — це нормальна практика, адже тут працюють правила вулиці. 

“Дуже добре, що цей простір є закріплений за художниками, адже це нормальна європейська практика, коли митці мають виділені об’єкти, де вони можуть легально малювати без запитів чи додаткових погоджень з ким-небудь. Головна мета галереї — розвивати спільноту художників, взаємодіяти і працювати разом осмислено по спільній темі, по кольористиці ілюстрацій”, — додав митець.

Куратор виставки “Незалежно / Вихід”, художник Сергій Радкевич, навів приклад вуличного об’єкту в Парижі, де за 10 років змінилось понад 500 робіт.

“Там акцент здійснюється на перформативній дії художника  — саме на тому, як він це робить і на тому, що з ним можна прокомунікувати. Дія в середовищі є домінативною. Ми говоримо про сучасний світ, який настільки багато продукує, що неможливо зберігати ці всі надбання і в часопросторі вони залишаються лише як естетика перформативного акту. Ми розуміємо, що продукуємо зараз дуже багато, тому не маємо права залишати це, адже в такому разі це буде неповагою щодо наступних поколінь”,  — зазначив Сергій Радкевич.

Як безпосередньо виникла ідея виставки до 30-річчя на стіні Львівської вуличної галереї на Підзамчі розповіла Юлія Рудюк, проєктна менеджерка Палацу Хоткевича, координаторка проєкту “Підзамче.Нарешті” та голова Громадської організації “Львівський культурний центр”:

“Вперше з митцями ми зустрілись в Палаці ще у листопаді минулого року. Тоді ми мапували мікрорайон Підзамче і говорили про те, які тут є мистецькі ініціативи і як його розвивати у мистецькому напрямку. Тоді ми зрозуміли, що вулична галерея є одним з найважливіших місць, яке приваблює людей, залучає і художників, і громаду. Тому коли ми готували програму святкувань “Станція Незалежність” до Дня Незалежності у Палаці Хоткевича спільно з ГО “Львівський культурний центр”, “Центром Соціальних Інновацій” та ініціативою “Підзамче.Нарешті”, було вирішено зробити Львівську вуличну галерею одним з елементів програми. Тому що в межах ініціативи “Підзамче.Нарешті” ми створюємо мультимедійний маршрут по Підзамче, а вулична галерея є однією з точок маршруту. Таким чином нам важливо було висвітлити цей простір і показати місця локальних дієвців, які творять культуру в цьому районі”.

Мотивація художників взяти участь у спільнотворенні разом із різними середовищами була визначальною для координатора проєкту “Незалежно / Вихід” Сергія Радкевича. Він відзначив, що для митців було важливо поспівпрацювати з державними інституціями, адже таким чином вдалося підкреслити формат незалежності, демократичного підходу — дати можливість створити художникам ті роботи, які вони хочуть. 

“Десять років тому вуличне мистецтво було сліпою зоною для нас”, — зізнався начальник відділу програм та проектів Управління Культури Львівської міської ради Олексій Тарабан. Втім, за його словами, ініціатива створення вуличної галереї у 2015 році змінила цю ситуацію, а останній проєкт “Незалежно / Вихід” став прикладом унікальної колаборації державних інституції, громадянського сектору та митців. Також Олексій Тарабан повідомив про те, що містом прийнята програма підтримки мистецько-експозиційної діяльності і одним з блоків програми буде підтримка публічного мистецтва.

Щодо концепції виставки, то єдиним її обмеженням став квадрат розміром три на три метри. Кожен із художників вкладав свою візію понять державної та особистої незалежності, суверенітету та свободи, а також виходу за межі власних кордонів у простір свободи і мрійництва.

На думку Сергія Радкевича, 75-80% людей позитивно реагують на зміни Львівської вуличної галереї. Попри те, що є певна категорія людей, яка не сприймає вуличне мистецтво, більшість львів’ян та гостей міста віднаходять свій зміст у роботах, ведуть діалоги з образом та художниками.

Довідка. Львівська вулична галерея — один із двох мистецьких об’єктів в Україні зі змінними настінними експозиціями. Знаходяться по вулиці Замарстинівській, 29. Об’єкт передбачає налагодження діалогу між вуличними художниками, владою, мешканцями та гостями міста. Вулична галерея надає можливість художникам презентувати творчість, а відвідувачам галереї — ознайомитись із сучасним мистецтвом.