Протягом грудня 2022 та січня 2023 року у Палаці Хоткевича відбувся проєкт “Місця в зміні”. 

    “Критичні зміни, які ми засвідчуємо, в яких беремо участь, перемолюючи наші буття, активно їх перезбирають, змушуючи нас перевинаходити себе. Швидкість змін, які спричиняє війна, зменшує змогу почути, зрозуміти себе-у-зміні, заповнює шумом намагання вслухатись у ці зміни. Про що розповідає новоутворений ландшафт перемелених доль людського і нелюдського? Чи вже і ще не існуючі та існуючі місця стануть місцями осмислення та втілення нового стану і стосунків у затяжних штормах змін? 

    В рамках проєкту “Місця в зміні” ми намагалися осмислити та проінтерпретувати нові стани, які приносять нам зміни, спричинені війною та не лише.” 

Андрій Лінік, куратор проєкту 

    Програма проєкту складалась з відкритого лекторію, майстерень та виставки робіт учасників в просторах Палацу Хоткевича. Серед лекторів та керівників майстерень: Андрій Лінік, Тарас Котляр, Андрій Бондаренко, Євген Гулевич, Богдан Шумилович, Юрій Прохасько, Юрій Булка, Остап Мануляк, Роман Гук, Роман Шишак, Ярослав Футимський, Анна Грувер та Ольга Поворозник.

    17 учасників практичної частини проєкту було відібрано за результатами open call. Оптика майстерень сформувалася через трансдисциплінарний підхід, аналогові та цифрові медіа, розмови та практичні роботи. В центрі погляду учасників був Палац Хоткевича.

    Майстерні поділялися на 4 теми: The Deep, Ecologies and Art; Acoustic Phenomenons of the City; City in Digits; та Archeology of the Place. 

    The Deep, Ecologies and Art

Лектори: Андрій Лінік та Тарас Котляр

    Майстерня складалася з теоретичного та практичного впровадження до розмови про нові стани живого і мистецтва, політики природи та Антропоцен. Протягом майстерки митці знайомились та тестували геофон та пристрій для сонівікації електромагнітного поля. За їх посередництвом вслухалися у не чутні шуми та електромагнітні поля, які продукують чи поглинають вібрації будівель, стін, залізниці, трансформаторів та іншого.

    City in Digits

Лектори: Роман Гук та Роман Шишак

    Майстерня полягала у практиці оцифрування культурної спадщини та складалася з теоретичної та практичної частин. 

    “Ми перебуваємо на етапі, коли фіксація, консервація і сканування перестали бути суто технічними та стали процесами комплексним та дослідницьким. Це виростає, з одного боку, з “потреби” щось зробити зі спадщиною, невід'ємною частиною якої ми є, а з другого — “потреби” робити це технологічно сучасно.

    Баланс цих потреб означає, що нам необхідно бути достатньо, але не надміру, зануреним як у царину того, що окреслюється “культурною спадщиною”, так і в царину “технологічного”.”

Роман Гук, лектор City in Digits

    Acoustic Phenomenons of the City

Лектори: Остап Мануляк та Юрій Булка

    Робітня була присвячена дослідженню акустичних феноменів просторів Палацу Гната Хоткевича. Звукові прогулянки та дослідження звукового ландшафту просторів поєднались із практичними сесіями філдрекордингу та дослідженнями резонансних частот приміщень. Результатом робітні було не лише створення акустичної мапи Палацу Хоткевича, але також набуття практичних навичок визначення частотної відповіді приміщення і стратегій акустичної обробки простору.

    Archeology of the Place

Лектор: Ярослав Футимський

    Робітня складалася з прогулянки-екскурсії околицями Палацу Хоткевича і району Підзамче. Протягом майстерні учасники разом з художником намагалися дивитися-впізнавати зміни, ділитися спостереженнями й віднаходити аналогії з іншими місцями. Колективна документація досвіду прогулянки відбувалася через різні медіатексти, фото, запис звуку чи розповіді.

Публічні лекції:

    Розмова-перформанс “Сад окопів”

Спікери: Андрій Бондаренко та Євген Гулевич

    Перформанс “Сад окопів” був спробою концептуально змоделювати змінність наших місць на театральній сцені. Послідовність перформативних місце-слайдів перетекла у розмову Андрія Бондаренка із Євгеном Гулевичем про досвід творення місць на фронтовій території. Третім неявним співбесідником став Григорій Сковорода та його концепція схоплення світу через посередництво містичного “серця”.

    Переглянути запис перформансу-розмови можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3GJBxgcRldQ&t=1780s 

    Лекція “Inception: сни, уява та мистецтво”

Лектори: Богдан Шумилович та Юрій Прохасько

    Під час викладу та розмови лектори спробували відповісти на запитання - як сни відображають світ і час, і чому троп сна є важливим у культурі і мистецтві. 

    Переглянути запис лекції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=CCGOQH6BxQY&t=66s 

    Лекція-майстерня “Місце цифрове. Метамісце. За межею корпомереж”

Лектор: Юрій Булка

    Під час події ми налаштували демонстраційний локальний сервер на основі Raspberry Pi з кількома сервісами, що працював від повербанку, а також поговорили про децентралізовані соцмережі (Mastodon, Fediverse) в контексті мережевої автономності.

    Переглянути запис лекції можна за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=tAFHoLUN_J4&t=12s 

    Літературник “Історія місця іншого”

Спікери: Ольга Поворозник та Анни Грувер

    Під час літературника ми спробували зануритись у досвід зміни дому на різних рівнях, через літературну творчість двох авторок Анни Грувер та Ольги Поворозник - кожна з яких пережила власну вимушену подорож в пошуках дому. 

Переглянути запис лекції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=jbfQb_XPYwg

    Виставка “Місця в зміні”

    11 січня 2023 року відбулось відкриття виставки робіт учасників майстерень “Місця в зміні”. Подія супроводжувалась перформансом від куратора проєкту - Андрія Лініка.

        “Протягом проекту «Місця в зміні» ми намагались формувати місце для осмислення, обговорення, можливість поділитись, дізнатись нове, побути разом. Такі звичні стани також отримали нові означення потенційної небезпеки, не-тривкості чи крихкості. Місцем в якому ми це проживали став Палац Гната Хоткевича у Львові.

    Експозиція проекту балансувала між документацією, певними аудіовізуальними результами та взамодією, пам’яттю, пошуком спокою та сховком від повітряних тривог, між аварійними виключеннями та вже звиклою потребою адаптації до потенційної загрози. Проект отримав унікальну ситуації, стан як осмислення місць у зміні, так і розвивався, сам поставав як частина місця яке змінюється.”

Андрій Лінік, куратор проєкту

    До експозиції увійшли роботи митців: Мирослава Трофимука, Олексія Мінька, Яни Крикун, Лілії Тополюк, Оксани Соболь та Ірини Лоскот. Тривала виставка до 31 січня.

    Мирослав Трофимук про візуальну комунікацію проєкту “Місця в зміні”:

    “...це спроба графічно зобразити таку багатошарову природу проекту, який має свободу розвиватися у кожному можливому напрямку, з будівлею Палацу Хоткевича, як своєрідної Архімедової Точки Опори.

    Олексій Мінько про роботу «Вступ до політик часу та простору»:

    “На прогулянці в рамках майстерки «Acoustic Phenomenons of the Place» я помітив, що сприйняття звуків крізь мікрофон з підвищеною чутливістю тілесно дезорієнтує, змінює розуміння простору. Я намагаюся передати цей досвід, але крім просторової дезорієнтації, додаю пов'язану з нею часову.

    Поверхи галереї свідчать про факти сплющеного часу. Зашпакльована підлога гардеробу, де тепер знаходиться галерея, вдаряється у кафель 80-х років. Аудіальне відчуття просторової розгубленості та візуально проявлена в просторі часова сплющеність, відкривають можливість думати про політики часу/простору та їх категорії.

    Як лінійність часу та топографічне сприйняття простору закріплює нерівність на поверхні Землі? Які космології можна уявити та пережити завдяки нелінийним та антитопографічним афектам?”

    Яна Крикун:

    Коли мене питають «звідки я», моя відповідь зазвичай складається в ціле речення і включає назви одразу двох різних міст. Я живу у Львові сьомий рік. Проте не почуваюся ані ще достатньо львів'янкою, ані вже цілком криворіжкою. Відчуття приналежності двом різним місцям не дає назвати щось одне. Приналежність до Кривого Рогу звична, успадкована і далека. Приналежність до Львову набута. Обидві часом незрозумілі в глибині зв’язків та бутті складовою частиною місця. І обидві мають в своїй основі сам факт проживання на конкретній території.

    Власна постіль — це і щоденна необхідність, і маркер визначення дому. Ту, що в батьківському домі, я не займала рівно рік. Та, на якій сплю зараз, стоїть в орендованій квартирі. Під ліжком — коробки з речами, що так і не розібрала за пів-року, бо скоро знову переїжджати.

    Кожна з них може зникнути в будь яку хвилину. Але яка зникне швидше?

    Оксана Соболь про роботу "Стратегічний об'єкт":

    "Поєднання технологічного і екологічного. Рух правильних геометричних форм, швидкість, перспектива та ритм. Одне з улюблених місць для прогулянок у дитинстві. Після повномасштабного вторгнення Росії, погуляти біля неї уже не так просто. Вона стала стратегічним об'єктом, ще більш важливим і важкодоступним. 

    Мова також і про місце, поруч з яким вона проходить та про їх взаємодію. У Палаці Хоткевича можна почути та відчути її вібрації більше 30 разів за добу. І уявити, якою вона може бути. 

    На головній сцені Палацу Хоткевича з допомогою геофону було здійснено записи вібрацій, які створює потяг, що проїжджає повз. Для розкриття повноти звучання, запис пропущено через резонатор Moscow."

    Лілія Тополюк про роботу «Egocene»:

    Людина вважається вінцем еволюції, ставлячи себе на щабель вище за все живе на землі.Тому ми поводимо себе не як частина природи, а ставимо природу на службу собі. Людський егоїзм не залишає місця альтруїзму та далекоглядності щодо майбутнього нашої планети. Але усе живе на Землі пов’язане між собою тонкими нитками. Чим більше ми розриваємо цих ниток між собою та природою, тим більше наносимо шкоди навколишньому. Але якщо все живе загине, чи виживемо ми? 

    Ірина Лоскот про роботу Х":

    "На курсі "City in Digits" я познайомилася з програмою, яка шукає збіги між фотографіями й, таким чином, розробляє 3D модель. З'явилася ідея зробити фото мене та жіночої лінії моєї сім'ї - мами та бабусі та подивитися чи зчитає програма збіги.

    Виявилося, алгоритм не вловлює зв'язок нашої родинної лінії. З цього слідує, що програма зможе законсервувати місця, але пам'ять або близькість, яка є сенсом місць - навряд чи. Так само як і вловити часовий, а не просторовий зв'язок.

    Для мене постають питання: як можна фіксувати пам'ять? Чи працює консервація пам'яток міст як консервація пам'яті місць? Якою програмою можна вловити часовий зв'язок?"

Куратор проєкту - Андрій Лінік

Візуальна комунікація проєкту - Мирослав Трофимук

Фото - Роман Шишак

Фінансування проєкту “Місця в зміні” здійснювалося зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut

#placesinchanges #палацхоткевича #місцявзміні