Як Палац Хоткевича став креативним простором, місцем культурного та ідейного розвитку, де реалізують чимало ініціатив та де займаються творчі колективи? Про це у сьогоднішньому розширеному матеріалі розповідає видання "Твоє Місто". Всередині репортажу ви також знайдете фото, відео та коментарі керівниці Палацу Олександри Онишкевич, завідувачки відділу проєктного менеджменту Юлії Рудюк і начальника відділу розвитку мікрогромад і громадських ініціатив департаменту міської агломерації Львівської міської ради Ореста Файфурки.

Палац імені Гната Хоткевича у Львові чимало змінився завдяки проєктам Громадського бюджету за 2020 рік. Він став креативним простором, де реалізують багато ідей та займаються творчі колективи.Палац імені Гната Хоткевича збудували ще у 1934 році, наприкінці минулого століття він став місцем натхнення для багатьох відомих творчих особистостей. Завдяки різним проєктам активістів Палац потрохи починає відновлюватися і знову стає місцем культурного та ідейного розвитку.Наприкінці минулого століття в репетиційних залах палацу формувалося культурне середовище 1990-х років, тут починали свій шлях Брати Гадюкіни, Мертвий Півень та Соломія Чубай, тому зараз керівникам важливо зберігати головні ідеї й засади цього простору.    

Минулого року в палаці створили багатофункціональний простір, де можна реалізовувати будь-які творчі події.

«Ми планували, щоб цей простір став відкритий для громади, для ініціатив та громадських організацій. Запланували ми цей проєкт як місце для проведення подій, тому хотіли максимально обладнати столами, стільцями та технікою», – каже авторка одного з проєктів громадського бюджету Юлія Рудюк.

В кімнаті є відкрита бібліотека та місця для роботи з комп’ютером. Колись, у 1934 році, коли палац збудували, бібліотека була в іншому місці, але так як зараз у тому приміщенні танцювальний клас, то вирішили облаштувати її в цій кімнаті.

У Палаці також облаштували місце для кінопоказів, як у давні часи, але на сьогодні з мультибордом. У залі все продумали так, щоб було зручно звільнити кімнату від крісел та столів. Усі крісла можна помістити у спеціальні шафи для зберігання.

«Ми бачимо, що тут справді зберігають старі традиції. Крім того, є можливість використання цього простору різними цільовими групами, які тут зможуть створювати вже свої ідеї», –  каже начальник відділу розвитку мікрогромад і громадських ініціатив департаменту міської агломерації Львівської міської ради Орест Файфурка.

У цьому приміщенні займаються різні колективи, зокрема танцювальні, вокальні, театральні, також є студія образотворчого мистецтва. Всі вони займаються під живу музику, адже у кімнаті є фортепіано, каже директорка палацу Хоткевича Леся Онишкевич.

Наступний простір уже на стадії завершення, сюди завезли меблі, зробили ремонт та відреставрували підлогу.

«Тут працювала дизайнерка, яка дуже відповідально підходила до справи. Більше місяця вона вела комунікацію з керівницею нашої студії про те, що потрібно забрати чи додати, адже в класі були старі зруйновні стелажі, які займали багато місця», – каже Леся Онишкевич.

Цей простір також багатофункціональний, тут будуть не лише заняття студії, також планують проводити майстер-класи для дітей та дорослих.

Столи тут облаштовані так, що можна переміщувати у будь-яке зручне положення, залежно від потреб кожної групи. Після завершення якоїсь події чи заходу столи можна забирати, адже вони компактно складаються.

«Часто тут займаються діти, які під час малювання хочуть присісти на підлогу, тому ми закупили спеціальні подушки, щоб було зручно і не холодно», – каже вона.

Кімнату обладнали вітринами для об’ємних видів мистецтва – скульптур, графіки тощо. Сезонні роботи зберігатимуться у невеликих шухлядках, а картини художників будуть на стіні.

Простір поділили на зону для дітей та вчителя, яку розділили шафою. В ній буде захований екран і проектор. Якщо буде необхідність подивитися якийсь фільм, то опускатимуть екран.

В Палаці Хоткевича є відновлений хол, який вони реалізували за грантові кошти. Завдяки коштам міського бюджету відреставрували підлогу, а за грантові – простір виставкової діяльності. В холі вирішили залишити старі двері 1980-х років.

У процесі реставрації зараз великий концертний зал. Це не є проєктом громадського бюджету, але це одна з ініціатив управління культури у Львові.

«Зал був у аварійному стані, зараз займаємося реставрацією даху, також почали ремонтувати панелі та хочемо зробити автоматизовану сцену», – каже директорка.

Орест Файфурка каже, що тема мистецтва не дуже часто з’являється в проєктах громадського бюджету.

«Це нормально, бо є багато інших важливих галузей, як-от медицина, освіта чи екологія. Але питання культури також важливе, і це підтверджують ті проєкти, які перемогли. Часто вони зароджуть великі ідеї, тому важливо розвивати громаду в цілому», – каже він.