«Соляріс» — фільм Андрія Тарковського за мотивами однойменного роману Станіслава Лема. Про далеку планету, яка майже повністю вкрита океаном. Про космічні дослідження і явища, які складно описати й усвідомити. Про межу між раціоналізмом і людяністю. Вперше у Палаці Хоткевича фільм транслювали наприкінці 80-х. Це був антисистемний культурний прояв, сміливий культурний опір радянській владі. Повторний перегляд відбувся у Палаці 24 травня 2019 року.

Спеціально для #хот_news ми занотували П`ЯТЬ найцікавіших тез Андрія Гарбадина, викладача ЛНУ імені Івана Франка, опісля заходу «"Соляріс": розмова і перегляд» у Палаці Гната Хоткевича:


1.      «Соляріс»: фільм vs книга

Якщо порівнювати фільм і книгу, то є ТРИ варіанти відповіді:

  • Книга краща, ніж фільм (прикл., «Темна вежа» Стівена Кінга);
  • Фільм кращий, ніж книга (прикл., «Американський психопат», реж. і сцен. Мері Геррона за однойменним романом Брета Істона);
  • І книга, і фільм окремі твори мистецтва (прикл., «Сяйво» Стівена Кінга).  

Коли мова про «Соляріс», то тут актуальний третій варіант, коли як книжка, так і кінострічка якісні й цікаві.

Однак фільм у багатьох аспектах відрізняється від книжки. Режисерка Наталія Бондарчук писала, що роман і фільм «різняться в головному: акцент Лема  контакт з космічним розумом, а Тарковського Земля, земне». Це підкреслював і сам Лем: «Тарковський хотів показати, що космос дуже неприємний, а ось на Землі чудово. Але я писав і думав зовсім навпаки»

2.      Друга екранізація книжки Лема

Фільм «Соляріс» Андрій Тарковський зняв у 1972 році за мотивом однойменного роману польського письменника Станіслава Лема. Тим не менш першим екранізував твір Борис Ніренбург у 1968 році. Однак тоді стрічка не набула популярності й залишилася непоміченою.

3.      Ідея Андрія Тарковського зняти «Соляріс» не мала нічого спільного з інтересом до

наукової фантастики

Наскрізна тема фільмів Тарковського — дослідження людської душі. Книгу Лема режисер прочитав у 1963, не бачив екранізації Ніренбурга, у процесі роботи не вивчав чужих трактувань, не дивився космічної фантастики, за винятком «Космічна одіссея. 2001».

4.      Лем не був у захваті від екранізації Тарковського

На думку Станіслава Лема, «Соляріс» Тарковського у філософському аспекті далекий від першочергового задуму. Тому письменник і не злюбив режисерську ідею, задум, суть. Це простежується на зустрічі Станіслава Лема, Андрія Тарковського та Лазара Лазарєва (критика, літературознавця, художнього редактора фільму «Соляріс»), яка відбулася у жовтні 1969 року щодо майбутніх зйомок фільму «Соляріс». Лем ставився до Тарковського холодно, поводився зверхньо, нетоварисько. Лазарєва сприйняв за стукача. Тарковський натхненно розповідав про зміни фабули, Лем похмуро відповідав, що в романі є все, що треба, і доповнювати нема сенсу. Коли Лазарєв запитав, чи не хоче Лем подивитися якийсь із фільмів Тарковського, той відрізав: «У мене немає на це часу». Хоч і розмова давалась важко, Тарковський не здавався в аргументуванні. У результаті Лем несподівано змінив гнів на милість і втомлено махнув рукою: не в моїх правилах щось забороняти, робіть, що хочете, знімайте.

5.      «Мосфільм» не перешкоджав зйомкам фільму «Соляріс

Спершу партійна цензурна комісія написала список правок. Загалом їх було 35, публікуємо деякі для Вас, як приклад:

  • Прояснити образ Землі Майбутнього. Незрозуміло, яке воно Майбутнє;
  • З якої формації летить Кельвін? З соціалізму, комунізму, капіталізму?;
  • Вилучити концепцію Бога і Християнства;
  • Скоротити сцени «в ліжку» і кадри, де Кріс ходить без штанів;
  • Зробити вступ (текстом) до фільму (з Лема), який би все пояснив;
  • «Глядач нічого не зрозуміє».

Однак Тарковський не взяв їх до уваги й через деякий час надіслав фільм без змін знову на розгляд комісії. На диво, фільм затвердили.

Редакторка: Галина Кучманич